- Hits: 400
В зв'язку з виниклим становищем необхідності перегляду законів механіки взагалі, виникає потреба перегляду термінів і понять зокрема. Це не примхи, а цілком природна потреба врегулювання застосовності і відповідності між термінами і поняттями, між дійсністю і притаманній її термінологією. Коротше кажучи, виникла потреба речі називати своїми іменами, семантичне значення яких відповідало б істинності і в цілком доступній формі осмислювалося людиною, яка могла б в образній формі відтворити в своїй уяві те, про що вона говорить або думає.
Read more: Інертність та інерція -1- парадокси семантики головних термінів теоретичної механіки
- Hits: 283
Так як дане питання вимагає конкретної ґрунтовної розмови, то обмежимось лише самим основним і значущим: в природі, а особливо це видно в механіці, сили існують тільки попарно. Ніколи не може бути проявів однієї сили, якщо не буде парної їй. Який би ми не взяли механічний рух в природі, він завжди виникає і супроводжується взаємодією двох сил, а не однієї самостійно взятої. Але в науці лише мова про дві сили, а що вони собою являють, ніхто так і не пояснив.
Read more: Інертність та інерція -2- сили в природі існують лише попарно
- Hits: 302
Безрозсудне застосування векторів в механіці, особливо в криволінійному русі, подібно набору завіс на театральній сцені. Замість показу вистави їх по черзі то опускають, то піднімають, то одну, то іншу, то третю, варіюючи їх екзотикою. А про що грають артисти по ту сторону, так і нічого не побачиш бо заважає ширма, що танцює перед очима глядачів.
Read more: Про вектори і наслідки їх застосування в русі тіл по колу
- Hits: 397
Доцентрові сили, доцентрове прискорення - все це речі цілком доступні для осмисленого розуміння таких лише на своїх місцях. Але аж ніяк таке не осмислюється там, куди його штучно натаскано і зо всіх сил намагаються довести його правдоподібність. Явно ж видно, що ні слова, ні думки не відображають дійсності, так як не узгоджуються з фактами.
- Hits: 415
Галілеєвське найменування прижилося в науці й заодно і в народі дуже добре, напевне, як найближче і найдоступніше для практичної перевірки та заради простоти осмислювання. І навіть до думки нікого не спонукує, щоб запідозрювати в ньому інкогніто. А от з ньютонівським найменуванням набагато гірша справа, якщо не зовсім кепська. Ньютонівські послідовники не зуміли продовжити розвитку й утвердження його таких прекрасних істинних розумінь про доцентрове прискорення, а чомусь пішли по тому шляху пошуку, на якому сам Ньютон спіткнувся. Замість того, щоб осмислювати і викристалізовувати суть відкритого доцентрового прискорення, поданого в готовому виді як з кількісної, так і з якісної сторони, чомусь його прибичували до колового руху і надали цим самим йому два одночасних напрямки - по радіусу і перпендикулярно до нього. А в зв'язку з цим і склалась така ситуація невизначеності, що весь час уже декілька століть шукають те, чого ніхто ніколи не загубив.