Details

Hits: 367

Внутрішню будову нашої планети вже сяк-так вивчено. Головним чином стало зрозумілим те, що всередині Землі існує ядро. Що воно собою являє, поки що догадки і гіпотези. Та ось одна із найцікавіших деталей – це сила гравітації на нашій планеті. Одночасно – це одне із найбільш загадкових явищ: все що є на поверхні планети і під нею притягується строго до центру Землі.

Read more: А чи не Земля керує обертанням Місяця -2- через взаємодію між центрами гравітації

Details

Hits: 382

Візьмемо під сумнів і спробуємо довести хибність існуючих трактувань і того, що здавалось би є незаперечним в поясненні взаємовідносин Земля – Місяць. Почнемо з твердження: "...обертаючись навколо Землі, Місяць залишається повернутим до неї завжди однією і тією ж стороною. Пояснюється це тим, що період обертання Місяця точно співпадає з періодом його обертання навколо осі... Різні ділянки своєї еліптичної орбіти Місяць проходить з різною швидкістю: в перигеї він рухається найбільш швидко, в апогеї – найбільш повільною.

Read more: А чи не Земля керує обертанням Місяця -1- домінуючим впливом на супутник

Details

Hits: 745

Відповідаючи на запитання, чому максимальне число явищ доводиться саме на перигей і апогей, варто вдатися до поняття про те, що втримання одного планетного тіла біля іншого обумовлено тяжінням між їхніми центральними частинами. І це, безумовно, буде найбільш відповідним матеріалом для дослідження. Будем вважати за розумне, почати з того поняття, що явища, які спостерігаються на поверхні планети головним чином народжуються ендогенними силами. А тому насамперед напрошується питання: чи однаково буде вести себе затверділа оболонка планетного тіла, якщо ядро буде змінювати режим впливу на неї?

Read more: Максимальне число подій на Місяці відбувається в перигеї і апогеї

Details

Hits: 754

В даному випадку нас цікавить: чи можуть місячні моря розміщуватися вище загального рівня поверхні. Лава викидалася на вже затвердлу кору, тобто на ділянки Місячної поверхні, які являли собою закам’янілу масу, подібну до континентальних рівнин, але з деякими відмінностями: на цих ділянках не було ніяких кільцевих структур і взагалі яких небудь гірських споруд. В цьому багато і сумніваються: якби, мовляв, лава затопила материкові області, то не могла ж вона бути такої потужності, щоб затопити високі гірські споруди в декілька кілометрів. Ці ділянки по часу лавового вивержень були зниженими, про що і розказують деякі інші «моря» не з центральної частини.

Read more: Нашарування лавових потоків на поверхні морів Місяця