Дезінтегруюча дія багатьох лікарських рослин на мінеральні утворення в сечових шляхах пов’язана з впливом біологічно активних речовин (ефірних олій, органічних кислот, мікроелементів) на pH сечі, що змінює ступінь насичення її кристалоїдами. При підвищенні pH сечі з 6,5 до 7 осад деяких видів фосфатів (апатитів, струвітів) збільшується вдвоє, а при різко кислій реакції сечі вони розчиняються повністю.
Дія лікарських рослин при сечокам'яній хворобі
Стимулюють виведення сечових солей препарати рослинного походження, багаті на органічні кислоти (яблучну, лимонну, виннокам’яну, щавлеву, янтарну, бензойну, саліцилову, мурашину та ін.), які впливають на функцію залоз внутрішньої секреції, на деякі функції кори великого мозку, кислотно-лужну рівновагу в організмі, реакцію сечі, діурез тощо.
Усі описані нижче рослини можна розділити за їх дією приблизно на чотири групи: соле-розчинні; сечогінні і ті, що стимулюють перистальтику гладеньких м’язів сечових шляхів; анти-спазматичні; протизапальні та дезінфікуючі.
Рослини з соле розчинними та солегінними властивостями
Амі зубна (Animi visgana). Дворічна трав’яниста рослина. Цвіте у червні-липні.
Дія. Спазмолітична.
Бедринець-ломикамінь, дрібчасте зілля, кізлики (Pimpinella Saxifraga L.).
Дія. Нормалізує мінеральний обмін, має сечогінну, спазмолітичну і протизапальну властивості.
Брусниця, інакше брусличник, брусничник, кам’янка, гогоц, софез (Vaccinium vitis-idaea L.).
Дія. Солерозчинна, сечогінна, антисептична, протипроносна, в’яжуча. Лікувальні властивості рослини аналогічні дії листя мучниці, яка і може служити рівнозначним замінником. Відмінною особливістю є те, що листя та ягоди брусниці знижують кількість сечової кислоти.
Вовчуг колючий, вільшина терниста (Ononis spinosa L.).
Дія препаратів з вовчуга сечогінна, очисна, особливо добре виявляються сечогінні та солегінні властивості в суміші з плодами- ялівцю, збільшується до 100 % виділення з організму хлоридів та азоту.
Горобина звичайна, розмовне рябина, скорух (Sorbus aucuparia L.).
Дія. Має солерозчинну, сечогінну та кровоспинну властивості.
Грицики звичайні, горобинець, куряча гречка, мисочки, зозульник, мішечки (Capsella bursa-pastoris L.).
Дія. Солерозчинна, сечогінна, кровоспинна, в’яжуча.
Дрік красильний, жовтило, дріка, лускало (Genista tinctoria L.).
Дія. Солерозчинна, сечогінна, послаблювальна, заспокійлива, ангіоспастична.
Жабрій (Galeopsidis L.).
Застосовують жабрій для профілактики та лікування сечокам'яної хвороби, а також запалення сечових шляхів.
Золотушник звичайний (Solidago virga aurea L.).
Дія. Діуретична, жовчогінна, солегінна, антисептична.
Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.).
Дія. Препарати з лушпиння квасолі добре діють при порушенні кровообігу з явищами застою, при наявності білка в сечі, сечокам’яній хворобі та каменях сечового міхура.
Кукурудза, маїс (Zea mays L.).
Діє кукурудза сечогінно, кровоспинно, болетамувально, протизапально, жовчогінно та солерозчинно.
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).
Дія. Сечогінна, заспокійлива, протизапальна.
Медунка лікарська (Pulmonaria officinale L.).
Дія. Сечогінна, кровоспинна, пом’якшувальна.
Миколайчики сині, будяк синій (Eryngium planum).
Дія. Сечогінна, болезаспокійлива, антитоксична.
Нагідки лікарські. Поширені також назри — календула, крокіс, сердечник (Calendula officinalis L.).
Дія. Препарати з квітів нагідок корисно приймати всередину як добрий сечогінний та потогінний чинник, особливо при сечокам’яній та жовчнокам’яній хворобах. Добре діють вони як сечоочисний засіб при сольовому діатезі. Крім того, квіти нагідок використовують при захворюваннях печінки та селезінки, при виразках шлунку, хворобах жіночих статевих органів і навіть як засіб, що затримує (сповільнює) ріст злоякісних пухлин.
Огірочник лікарський, або огіркова трава (Borago officinalis L.).
Діє солерозчинно та сечогінно.
Перстач гусячий (Potentilla anserina L.).
Дія. Сечогінна, болетамувальна, кровоспинна.
Плаун булавовидний (Lycopodium elavatum).
Дія. Сечогінна, протизапальна, болезаспокійлива.
Пирій повзучий, житник, пиріянка (Agropyrum repens L.).
Дія. Застосовують пирій повзучий передусім завдяки наявності у ньому інозиту, недостатність якого в організмі викликає ожиріння печінки, збільшує кількість холестерину в крові, спричиняє розвиток атеросклерозу. Інозит діє як сечогінний чинник, а в великих кількостях як депуративний засіб.
Розхідник плющовидний (Glechoma hederacea L.).
Дія. Сечогінна, протизапальна, кровоспинна, антиалергічна та знеболювальна.
Фіалка запашна, підлісок, кінські копитця (Viola odorata L.).
Діють настої тa відвари з фіалки запашної сечогінне, потогінно, відхаркувально та як очисні засоби.
Хвощ польовий, сосонка польова, ялинка, веретінце, падиволос, лукавець, скрип, прястка (Eguisetum arvense L.).
Дія. Є добрим сечогінним засобом, чому сприяє наявність у ньому флавонових глікозидів. Рослина дуже популярна в народній медицині як депуративний засіб. Вважають, що препарати польового хвоща мають здатність розчиняти й ніби розсмоктувати камені в нирках і сечовому міхурі.
Флавонові глікозиди, наявні в хвощі, діють подібно до рутину.
Свіжий сік, витиснутий з хвоща, має кровоспинні властивості при ниркових кровотечах, поліпах сечового міхура, гострому циститі.
Яблуня лісова, кислиця (Malus silvestris L.).
Дія. Сечогінна, жовчогінна, протизапальна і антимікробна.
Рослини з сечогінними та протизапальними властивостями
Верес звичайний, або смерічки (Calluna vulgaris L.).
Діє сечогінно, потогінно та в’яжуче, дезинфікує сечові шляхи.
Вероніка лікарська, вероніка лісна, гадячник (Veronica officinalis L.).
Діє сечогінно, потогінно, в’яжуче і депуративно, підсилює травлення.
Волошка синя, волошка польова, блават, васильок, синюх (Centauria cyanus L.).
Дія сечогінна та протизапальна.
Гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria M.).
Дія. Діуретична, потогінна, протизапальна та знеболювальна.
Евкаліпт кулястий (Eucaliptus globubus).
Дія. Знеболювальна, антисептична, кровоспинна.
Зеленчук жовтий (Galcobdolon luteum Huds).
Використовують листки й квітки, які збирають під час цвітіння.
Змійовик, гірчак, ракові шийки (Polygonum bistorta L).
Як хороший в’яжучий засіб при лікуванні ран, захворюваннях сечової системи, катаральних станах травної системи.
Конопля посівна (Cannabis sativa L.).
Корисний для нервово виснажених, хворих на хронічні запалення травного тракту і сечових шляхів.
Красоля, настурка (Fropaeolum major L.).
Застосовують сік або відвар з листя та квітів при лікуванні сечо- та жовчнокам’яної хвороби.
Кропива дводомна, кропива велика, кропива жалка, жалюча кропива (Urtica dioica L.).
Дія. Сечогінна, кровоспинна, проти-проносна, проти-діабетична, підсилює виділення травних соків.
Любисток лікарський (Levisticum officinale Koch.).
Дія. Сечогінна, жовчогінна, протизапальна.
Остудник, голий грім, грижник, собаче мило, подвнжник (Негпіагіа glabra L.).
Дія рослини залежить від сапонінів, які мають анти-спазматичні властивості (особливо впливають на організм кумаринові речовини). Крім анти-спазматичної грижниця має ще діуретичну та депуративну дії.
Парило звичайне, реп’яшки, польові, золотник, зрадзілля (Agrimonia eupatoria L.).
Дія. Сечогінна і проти-артритична. Має також загально-зміцнювальні та в’яжучі властивості, регулює мінеральний обмін.
Первоцвіт лікарський (Primula officinalis L.).
Дія. Діуретична, седативна і спазмолітична.
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.).
Дія. Сечогінна, болезаспокійлива, протизапальна та антисептична.
Суниці лісові, полуниця, позобник, ягоди (Fragaria vesca L.).
Діє. Сечогінно й депуративно. Плоди її вживають при каменях у нирках, печінці, при подагрі та багатьох інших хворобах. Листя суниці — хороший сечогінний засіб. Як в’яжучий, сечогінний, зміцнювальний, жовчогінний, протизапальний, очисний, заспокійливий засіб. Поліпшують обмін речовин і регулюють діяльність травної системи.
Терен (Prunus spinosa L.).
Діють квіти і листя терену на організм послаблювально, депуративно, потогінно. Плоди — протипроносно, знезаражувально та протизапально.
Тополя чорна (Populus nigra L.).
Дія. Діуретична, протизапальна, антимікробна, болезаспокійлива та кровоспинна.
Хміль звичайний (Humulus lupubus).
Дія. Сечогінна, болетамувальна, антиспазматична, протизапальна.
Чорниця, борівка, афини, яфени (Vaccinium myrtillus L.).
Дія. Антисептична, сечогінна, протидіабетична, в’яжуча. Ягід —протипроносна, антисептична, глистогінна та жарознижувальна. Відвар ягід чорниці корисний також при недокрів’ї, мимовільному нічному нетриманні сечі і навіть при піску і каменях у нирках.
Шавлія лікарська (Salvia officinalis L.).
Дія. Болезаспокійлива, сечогінна, дезинфікуюча та ротизапальна.
Шипшина, дика роза, собача троянда, свербигуз (Rosa canina L.).
Плоди шипшини - добрий вітамінний засіб. Чай з неї дуже широко вживають при захворюванні на інфекційні хвороби, запалення нирок, при запальних хворобах кишок, печінки, шлунка, туберкульозі легень.
Відвар із коренів у народній медицині використовують як надійний засіб проти утворення каменів в організмі, а також як чинник, що згубно діє на малярійні паразити.
Рослини з анти-спазматичними та болезаспокійливими властивостями
Буркун лікарський, буркун жовтий (Melilotus officinalis L.).
Дія. Болезаспокійлива, антиспазматична, протизапальна.
Душиця звичайна, материнка (Origanum vulgare L.).
Дія. Сечогінна, протиспазматична, знеболювальна, антисептична, протизапальна та жовчогінна.
Кропива собача, волосянка, сердечник (Leonurus villosus L.).
Діє рослина на організм сечогінно, знеболювально, антиспазматично, заспокійливо.
Курячі очка польові (Anagallis arvensis L.).
Дія. Сечогінна, протизапальна та заспокійлива. Добре «виганяє» пісок чи невеликі камені з жовчного і сечового міхура та нирок.
Льонок звичайний, зайців льон, дзвоники, дикий льон, жабрій, чистець (Linaria vulgaris mill.).
Дія. Знеболювальна, слабопроносна, сечогінна, протизапальна, потогінна, жовчогінна; регулює функціональну діяльність травної системи.
Маренка запашна, підмаренник, пахуча мар’янка, смілка пахуча (Asperla odorata L.).
Дія. Відвар із трави маренки запашної має злегка проносну і, головним чином, сечогінну властивості, а також сприяє розпаду й видаленню зцементованого піску та невеликих каменів із жовчі та сечі. Діє як легкий знеболювальний чинник при сильних різях під час сечовипускання, знижує місцеву температуру.
Морква дика (Daucus carota L.).
Дія. Препарат використовують як вітрогінний засіб, а також для підсилення функції травної системи. Має сечогінну й дезінтегруючу дії при каменях і піску в сечовому міхурі.
Пізноцвіт осінній, осенник, дикий шафран (Colchicum autumnale L.).
Основні властивості рослини — знеболювальні, сечогінні й протиподагричні. У наш час пізноцвіт використовують рідко через велику отруйність алкалоїду колхіцину.
Хміль звичайний (Humulus lupulus.).
Діє болезаспокійливо, антиспазматично, сечогінно та протизапально.
Рослини, що діють дезінфікуюче на сечові шляхи
Бузина трав’яниста, бузина дика, буз смердючий (Sambucus ebulus L.).
Дія. При внутрішньому вживанні діє як сильний сечогінний засіб.
Вишня звичайна (Cerasus vulgaris mill).
Для лікування сечокам’яної хвороби й сольового діатезу використовують препарати з плодоніжок і насіння з кісточок вишень. Насіння отруйне, бо містить глікозид амігдалін та ефірну олію. Плодоніжки, тобто вишневі хвостики (Stipites cerasorum), руйнують камені, якщо з них виготовити екстракт у суміші з корою ясеня, квітами або корою терену та ягодами сушеної горобини.
Оман високий, дивосил (Inula helenium L.).
Дія. У дивосилу дуже широкий спектр дії. Рослина корисна як сечогінний, в’яжучий, антисептичний, протизапальний та заспокійливий засіб. Клінічно встановлені її жовчотворні та жовчогінні властивості.
Омег водяний (Oenanthe aguatica L.).
Дія. Сечогінна, дезинфікуюча, потогінна; зменшує бродіння й метеоризм.
Ортосифон, нирковий чай, індійський чай (Ortnosiphon stamineus, s. Ocimum basilicum).
Дія. Діє сечогінно. З організму посилено виділяються сечовина, сечова кислота і хлориди. Вживають при набряках різного походження (у тому числі й при серцевій недостатності), запаленнях жовчного міхура. Успішно застосовують його при каменях у нирках, жовчному міхурі і навіть при ревматизмі і подагрі.
Смородина чорна, порічки чорні (Ribes nigrum L.).
Дія. Сечогінна, тонізуюча, в’яжуча, протизапальна.
Спориш звичайний (Polygonum avicularae).
Дія. Сечогінна, в’яжуча, кровоспинна, протизапальна.
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior).
Дія. Сечогінна, потогінна.
За довідником Мамчур Ф. І. "Фітотерапія в урології".
