Перш ніж дати корм худобі, зерно належало запарювати окропом. Ця операція не так давно отримала теоретичне обгрунтування: в крохмалі зерен пшениці або кукурудзи кристалічна структура - молодняку, а часом і дорослим тваринам перетравлювати сире зерно важко. Коли ж корм обдають гарячою водою, відбувається
гідролітичне розщеплення крохмальних зерен, а модифікований крохмаль худобою засвоюється краще. Оскільки корів зараз все більше годують не травою і сіном, а комбікормами і фуражним зерном, проста операція - гідролітична обробка - отримала широке розповсюдження. Перед гідролітичною обробкою зерно подрібнюють в кормодробилках - екструдують, перетворюють в пластівці на зразок повітряної кукурудзи.
В Білоруському інституті механізації сільського господарства розроблений новий спосіб гідротермічної обробки фуражу. Зерно замочують в однопроцентному розчині кухонної солі, а потім обробляють електричним струмом низької частоти - нагрівають до температури 80°С. Получається добре засвоюваний корм; щоб підвищити його поживність, в сольовий розчин можна додати 2% карбаміду.
Нова технологія випробувана. Тварини, які отримували екструдоване зерно, за 75 днів збільшили вагу в середньому на 55,8 кг, за добу вони прибавлялі по 744 г, на кілограм приросту доводилося 3,36 кг корму. На кормах, оброблених в електричному полі, прибавка у вазі склала 60,5 кг, добовий приріст - 806 г, витрати корму - 3.09 кг. Найкращі показники виявилися в групі тварин, яким давали зерно з добавкою карбаміду: відповідно 64,9 кг, 865 г і 2,89 кг.
Економічний результат експеримента такий: при заміні екструдування електрогідротермічною обробкою тваринники істотно економлять, а якщо до корму добавлено карбамід - іще на четверть більше. Тут враховується не тільки збільшення приростів і зменьшення витрати кормів, а й зменшення витрат на підготовку зерна.
«Тваринництво », 1985, № 1, с.53,54