"Походження гірських ланцюгів гіпотеза тектоніки плит пояснює декількома способами. Коли одна плита занурена під іншу, то верхня підводиться в місці "пірнання". Це характерно для околиць материків, якщо їх межі одночасно є і межами плит. Так на думку неомобілістів виникли Анди, Каскадні і Скелясті гори..." Якщо гіпотеза тектоніки плит може пояснити походження гірських ланцюгів кількома способами, то це не означає, що і гірські ланцюги можуть утворюватися теж декількома способами. Вони утворюються єдиним способом і загальним для всіх існуючих вже на планетних тілах.
Продовження статті Тектоніка плит - парадокси зіткнення
Як творилися такі рядки, які уявлення були про механізм взаємодії гіпотетичних плит, коли одна під іншу занурювалася? І взагалі якась неузгодженість у всьому. Товщина плит, як вони вважають, 100-150 тисяч метрів. Це свого роду щось монолітне, жорстке, якому і має відповідати певних розмірів простір, в якому воно повинно просуватися. І ось одна плита занурюється під іншу, тобто океанічна в даному випадку під материкову. Питається, якої ж потужності материкова плита, під яку занурюється океанічна? Який абсурд. Адже вже добре відомо, що материкова кора, тільки кора без верхньої мантії досягає потужності від 40 до 70 км. І щоб під неї всунути плиту сусідню океанічну, вона повинна нехай навіть на половину піднятися вгору щоб врівноважити ізостатичну рівновагу на даній ділянці. В такому випадку різниця висот в місці занурення повинна бути якихось 50-75 км! У кращому випадку нехай на одну десяту, тобто 10000 метрів! Помічено що-небудь таке? Ні! То як же автор гіпотези, а разом з ним і підтримуючі його, могли непомітно без обов'язкових змін підтягати плиту одну під іншу без помітних на те наслідків? Насправді різниця висот у бортів глибоководних жолобів вимірюється сотнями і в перших числах тисячами метрів, і не кажучи вже про десяток тисяч метрів. Та й при тому, якби відбувалося занурення однієї плити під іншу, то жолобів в прямому сенсі слова взагалі не існувало б, а на місці їх були б величезні прямо обвислі обриви з великим перепадом висот. Жолоб говорить сам про себе: утворився він або виник внаслідок розбіжності двох протилежних блоків океанічної кори. Жолоб - це ущелина немов у розколеного поліна дров. Закон виникнення одного і іншого один і той же тільки з різницею докладання зусиль.
Згідно міркування створювалася ця гіпотеза або згідно бажання побачити те, чого хочеш?
Говорити про виникнення Анд, Каскадних і Скелястих гір передбачуваним способом не те що абсурдно, але і смішно. Критичні зауваження і то не варто давати.
Можливо спонукала думка з таким висновком дещо обставина сенсаційного відкриття? Чи не пам'ятається, коли і в якому році вчені Латинської Америки виявили в Андах на висоті 5000 метрів над рівнем океану на вершині гори в товщі льоду рибальську хатину і збережений пісок навколо неї з морськими раковинками. Цей факт дійсно підтверджує, що рибальське хатина колись стояла на березі океану поблизу води. Як вона піднялася над рівнем моря на 5000 метрів - питання не пусте. Але це не означає, що гірська система і сама гора на якій стоїть хатина виникли тільки через те, що тектонічна плита посунулася під континент і піднесла його тобто підняла його на 5000 метрів.
Мудрості, щоб зрозуміти фальші і правдоподібність не треба десь позичити. Слід побувати біля річки під час льодоходу і стане зрозуміло, яким мав бути б вигляд та місцевість материка, де під неї підлізла своїм краєм сусідня плита.
Є ще один привід, що стоїть на захисті гіпотези. Це гірські масиви, на схилах яких чітко виділяється шаруватість осадових порід, з яких вони складаються. Так, з першого погляду на такі гори, та ще в прибавку поняття про генезис осадових порід і всерйоз призведе до такого висновку, що в дійсності гори піднялися з океанічного дна. І хоч як би зовнішність цих гір не перечила сформованій думці, проте залишилося б по-старому. Це ще раз доводить те, що генезис осадових порід - це ще цілковита таємничість в науці.
Далі Тектоніка плит
(6 з 8)
