Чи не напрошуються ці логічні дослідження на висновок, що пігмеї не земляни, а інопланетяни? Вони прибули зовсім з іншої планети! - такий можна зробити висновок після проведеного розмірковування. Але чи вірно це? Ні, судити про велике із часточки незначного і зовсім непомітного питання життя і робити твердий і безперечний висновок неможливо. Чи мало чого можна сказати, що пігмеї інопланетяни. Та це не так просто робиться, як говориться, чи як підказує думка.

Продовження, початок статті "Пігмеї" 

Підтвердження космічного походження пігмеїв повинно бути безперечним 

Якщо це істина, то вона має бути безперечною. На шляху до пізнання істини не повинно бути невирішених проблем, якщо дослідник і першовідкривач стоять на вірному шляху. Якщо ж виникають кричущі протиріччя зі своєю фундаментальною інтерпретацією, то це вже вказує на невірний шлях дослідження і на неможливість досягнення цілі.

Та немає такої істини, шлях до якої був би без жодного камінчика. І ці камінчики, а інколи нездоланні брили стоять на шляху до пізнання кожної істини. Але стоять вони не через неможливість пізнання, а через невміння пізнання, тобто відкривати двері на кожному кроці наближення до істини. А трудність, за звичай, нам здається неможливістю.

Ось це питання якраз і відноситься до неможливості першого порядку.

Якщо професор археології надає можливість зробити вибір самому читачеві, що відноситься до неможливості першого порядку, а що - до неможливості другого порядку, так чому не скористатися?

Із того, що мало місце "всесвітнє розповсюдження пігмейської культури високого рівня", Джессоп робить висновок: "Це вказує і на величезну древність роду пігмеїв". Та зрозуміти можна це так: пігмеї дуже древні жителі планети і дуже довго проіснували до періоду катаклізму. На початку статті професор стверджує про "велику древність пігмеїв", а в кінці статті...

"Зімбабве... Тут є майже всі елементи таємниці, загальні для багатьох місць по всій Землі, для всіх пам’ятників, які здаються виниклими раптово і які ніби не проходили довгого шляху еволюційного розвитку.

Як вони виникли? Чому канули раптом у Вічність? Невідомо.

В кінці статті його думка більш реальна, ніж про величезну древність пігмеїв. Він розсудливо міркує: високорозвинена цивілізація раптово виникає без попереднього еволюційного розвитку. Це неможливо. Тому і невпевнено він висловлює своє припущення.

Особливості розташування пігмеїв і можливі причини деградації

2. (Пункт 2 частини 5). Яку ж тут можна було б підмітити особливість перебування пігмеїв на Землі?

Якщо дивитись відкритими очима на еволюційний розвиток Землі, враховуючи то, якою вона була і якою вона є, кліматичні умови і розвиток материків, то можна було б більш впевнено сказати, що пігмеї виникли на планеті в більш пізньому періоді її розвитку і формування. Коли вже більш стабільно відновився зональний розподіл кліматичних умов, якраз і є часом появи пігмеїв.

Вони опоясують Землю якраз в найбільш вигідних кліматичних умовах.

По всій земній кулі мегалітичних споруд не мало. А раз так, то і чисельність їх була відповідною. Взяти б до прикладу Зімбабве. За підрахунками археологів там жило не менше 100 тис. людей. Це теж свого роду немаловажне питання, над яким варто задуматись. Без усяких слідів еволюційного розвитку цивілізованого "маленького народу" і раптом така велика чисельність жителів.

3. (Пункт 3 частини 5). Невіглаством все це здається нам згідно наступних причин: невірне усталене наше уявлення про древність світу, недостатній розвиток сучасного цивілізованого суспільства в деяких галузях науки і техніки, які мали місце в той час. Ми звикли вважати наших предків дикунами і напівдикунами. І не дивно, бо це логічне виходить із міркувань про походження людини на Землі взагалі. Та варто лише задати одне запитання. Не могли б нащадки сучасних людей високорозвиненої цивілізації перетворитися в дикунів?

Це запитання, безперечно, може здатися зовсім неприйнятним і антинауковим. Так, це вірно. А якщо глибоко порозмислити над тими катастрофічними змінами на нашій планеті, які все ж мали місце і неодноразово? Про що можуть розказати льодовикові періоди? Вони виникали і продовжувались не рік і не два, а сотні може бути і тисячі років підряд. Незаздрісне існування тварин було на той час на планеті. Людина ще не була окріплою в той час, порівняно з людиною теперішнього часу.

Нехай буде грубо і небажано, та це лише до прикладу. Ось настав час настільки розвиненого прогресу, що стало можливим спрямовуватися в мандри Всесвітом, шукати нові планети, нові цивілізації і т.п. Після довгої подорожі космонавти відшукали одну з незаселених планет в Н-сузір’ї. Умови для життя здались би придатними. І планетне тіло подібно Землі, і зірка світить та зігріває наче Сонце. Чому б не ступити на неї? Вирішили.

І ось з невідомих причин група космонавтів залишається на незаселеній планеті. Терпимі умови життя через деякий час змінюються на зразок настання льодового періоду. Проходить час. Нащадків змінюють інші нащадки і рід людський ведеться. Але боротьба за виживання ведеться в таких умовах, де постає питання про існування взагалі. Людина вкидає всі зусилля, щоб лише проіснувати. Чи може тут іти мова про її цивілізацію?

І ось знову настають умови спокійні і навіть сприятливі умови життя. Яким буде вигляд нащадок людського роду високорозвиненої цивілізації, якщо він лише зберіг своє життя? Чи не буде він мати вигляд дикуна?

Тому головну роль в розвитку цивілізації грають природні умови і оточуюче середовище людини.

Не варто заглиблюватися в старовину. Взяти б до прикладу народності царської Росії, мешканців Півночі, Сибіру і Далекого Сходу. На багато відрізнялись вони від напівдикунів, тоді як в самому центрі Росії народ стояв на більш високому рівні цивілізації? Та це залежало для тодішньої влади, якій вигідно було тримати народності на низькому рівні розвитку.

А випадки, коли на тропічних островах, в глушині знаходять племена, які ще користуються кам’яним знаряддям. Люди кам’яного віку в наш час! І невідомо, скільки часу вони прожили там, ізольовано від зовнішнього світу. Можливо і не одну тисячу років. Можливо ті люди і старші тих гір, що оточували їх по-периметру, зробивши повну ізоляцію.

Уважніше б подумати над змістом тих що до нас дійшли повідомлень і уявити собі катастрофічне положення людей під час катаклізму, за якого виникають гірські ланцюги. Можливо, найдавніші предки цих замкнутих людей якраз і були очевидцями явищ, що відбувались.

Цивілізований світ виник поступово і в суспільстві. Та перш ніж виникає високорозвинена цивілізація, людству належить пройти відповідні етапи еволюційного розвитку на досить великому відрізку часу.

Ось це правило якраз і не вкладається в поняття про високорозвинену цивілізацію "маленького народу". Слідів таких, як відзначає археолог, не виявлено. Але й неможливо допустити про раптовість цивілізації. Із нічого неможливо щось зробити. А зроблено. Факт.

Далі Пігмеї – ч.9 – відомо за інструменти, бо ми вже досягли рівня їх цивілізації

(8 з 29)