Іншим життям жив Світовий океан часів архейської, протерозойської і палеозойської ери. По-перше, він був владикою всієї земної кулі, по-друге, життя його була дуже бурхливим і вируючим. І ось тут то було б більш конкретно заговорити про локальність виникаючих нових формаціях на земній кулі.

Дуже яскравим прикладом доказів розлому докембрійської платформи і виникнення на місці розриву нової більш пізньої платформи - це Південноамериканська докембрійська платформа. Немов увігнаний клин каледонської платформи розколов колишню на дві частини, яку легко зімкнути, викинувши останню.

Гранітні товщі, в якому б вони вигляді не зустрічалися зараз в земній корі - це залишки первозданної кори. Якщо не поставитися до сказаного скептично, а прийняти всерйоз, то ми багато дечого могли б дізнатися про еволюційний розвиток земної кори в цілому.

Кожен геологічний період розвитку планети залишив свій відбиток, але не повсюдно на земній поверхні, а місцями, окремими місцями. І якби навіть уявити собі, що в свій час сучасні материки були повністю покриті водним простором, і то виниклі тоді відкладення не могли поширюватися повсюдно, а лише локалізовано, тобто в тих місцях, де вони проривалися на поверхню.