Пройшли вже ті часи, коли категорично стверджувалося, що родовища нафти зосереджені лише в материковій земній корі і лише в басейнах акумуляції осадочних порід. Тому в переважній більшості нафтоносними областями вважалися передгірські прогини, іноді міжгірні западини. І крига скресла. Першим пішов шельф. На черзі – океан. Та дана накопичена тематична інформація являється неоцінимим матеріалом для теоретичних досліджень по виявленню дійсного походження нафти.
В супереч попередніх поглядів можна сказати, що нафта є навіть в області Волино-Подільської плити. Та от поки-що науковий світ не бажає такого розуміння і тим більше її тут розшуковувати. Звичайно, що легше іти по шляху меншого опору. А тут опір чималий. Адже ж легше свердлити в м’яких породах чим в твердих. Пробурити гранітний шар не так то й легко. Але хіба необхідно бурити тільки гранітний? Його можна обминути, та чомусь цього не роблять.
Не чітке розуміння походження нафти
На платформах родовища нафти зосереджені лише там, де є місця виповнені осадовими породами. Родовища нафти залягають серед пористих і рихлих осадочних порід. В густих кам’яних породах вона відсутня. Співставлення і цих двох понять ще раз доповнює суть змісту походження нафти.
Продовженням зачепленого питання являється ще й наступне: необхідною умовою утворення нафтових родовищ є наявність «пастки» – складки або взагалі перегину верств, у склепінні якого затримується нафта. То перш чим приступати до вирішення проблемного питання про походження нафти, необхідно було б зрозуміти механізм формування таких «пасток». В науці про них теж не існує чітких уявлень.
І не зважаючи на цілий ряд нерозкритих факторів, які являють собою першооснову істинного розуміння природи нафти, людина обминає їх і намагається обхідним шляхом проникнути в таємницю. А такий підхід і породжує цілий ряд неправильних уявлень, зміст яких оголюється і розбивається в тріски при першій постановці найелементарнішого запитання.
Нестатком в науковій практиці являється нечітке розуміння органічної і неорганічної природи. В науці склалася така думка, що до органічної природи належить все те, що створено живою природою. Іншої якоїсь видозміни органічного світу не може бути. Поряд з цим між органічною і неорганічною природою проводиться чітка межа й розділяє на два самостійних і незалежних одне від одного поняття. Запитання, хіба не залежить органічний світ від неорганічного? То чому б з цього не починати підхід до розуміння органічної природи? Органічна природа виникає тільки на базі неорганічної. А тому при такій постановці питання можна чекати багато дечого такого, що не вкладається в нашому розумінні згідно усталених уявлень.
Хоча походження нафти і вважається однією з найбільших геологічних загадок, імовірніше було б сказати, що навпаки. Походження нафти навіть при першому погляді не справляє враження чогось такого таємничого, тоді як існують ще більш потаємні загадки хоч би в тій же самій геології.
На даний час в науці сформувалося дві думки про походження нафти: про органічне і неорганічне походження. Звичайно, правильною буде остання думка.
Один з основоположників вчення про нафту І.М. Губкін правильно підмітив, що правильне розв’язання проблеми утворення нафти може дати справжнє уявлення про процеси, що відбуваються в земній корі, в результаті яких виникла нафта як мінеральне тіло, і про самий механізм утворення її покладів. І в дійсності, користуючись вірним поняттям про неорганічне походження нафти, лабораторними методами можна було б натрапити на слід, як вона утворюється в лабораторії природи. Мало того, розв’язання одного проблемного питання дало б поштовх до розв’язання й інших.
Хибність поняття в одному породжує помилковість в наступному
Уявлення М. Ломоносова про нафту були помилковими і безпідставними. І якщо в сучасному природознавстві більшість вчених стоїть за органічну її природу, то і їх уявлення будуть в корені неправильними. Це просто сліпе наслідування без самокритичного аналізу.
"Гіпотеза органічного походження нафти ґрунтується на факті важливого значення органічної речовини в утворенні осадочних порід, що включають велику масу мертвої органіки в процесі осадко-нагромадження".
Чи заслуговує дана гіпотеза хоч якої-небудь уваги? Ні, не заслуговує. Не заслуговує тому, що вона в корені не права. Хіба органічні речовини посідають важливе значення в утворенні осадочних порід? Ніколи в світі. Якщо органічний світ і має відношення в утворенні осадочних порід, то хіба його можна прирівнювати до загально-планетних масштабів? Так це ж порівняно тонюсінька плівка земної поверхні, а не багато-кілометрова товща осадових порід, під якими знаходиться нафта. Щоб осмислити це, тут просто не вистачає логічного міркування.
Основною причиною породження даної гіпотези – це відсутність поняття про природу осадових порід. Якби в науці було відомо про дійсне походження осадочних порід, то, по-перше, вони не називалися б осадочними породами, а, по-друге, не виникали б подібні гіпотези.
Те, що органіка рослинного і тваринного походження становить значну частину осадків за вагою (в середньому 2,5% у сучасних та 1,5% в давніх осадочних породах) не заперечується. Досліджуючи жильні виходи піску з-під товщі глини можна знайти уламки кісток тварин. Однак це не може давати якогось поводу думати, що з них утворилася нафта. І ніколи не варто погоджуватись з таким твердженням. «У складі літосфери нагромаджуються, як правило, не маси організмів, а продукти їх розпаду». Якщо органічна природа являє собою похідну із неорганічної, то кінцевий продукт і буде неорганічним. Ну, на основі чого можна приймати за достовірне, що білкові з’єднання, як основа органіки, можуть існувати безмежно в часі поза життєдіяльністю організму? З чого було утворено органічні сполуки в час життєдіяльності, в те вони перейшли після його припинення.
А нафта – це досить складна хімічна сполука, щоби її можна було назвати залишком продукту органіки. І нехай би скільки завгодно таких продуктів розпаду органічного світу не накопичувалося на поверхні планети, вони ніколи не в змозі потрапити на багатокілометрову глибину крізь щільні наверстування різних гірських порід. Думати так – це абсурд. Немислимо навіть припускати, щоби молекули – продукти розпаду добровільно проникали крізь густі пласти порід на глибину декількох кілометрів, там скупчувались, а звідти під величезним тиском по щілині виривалися на поверхню. Яка ж тоді сила вдавлювала ці продукти на таку глибочінь? Ні, це не розумна думка. А тим більше, сам факт конструкції «пасток» говорить ще раз про те, що міграція нафти відбувалася звідкись то ще з більших глибин.
Нічого й рікам приписувати причетність в утворенні нафти. Те, що вони зносять з поверхні континентів чималу кількість органічної речовини ніхто не заперечує. Але ніколи з цієї речовини та продуктів її розпаду не утворювалась і не утворюється нафта. Якби таке явище і в дійсності мало місце в природі, то поклади нафти були б зосереджені не в гірській місцевості, де зовсім мало рік або вони не значущі, а біля гирла великих рік в області морів і океанів. Знайдено там поклади?
Робити спробу підпрягати ще й гумусові сполуки, це свого роду теж безсилля, так як природа гумусових сполук не розкрита, так же само, як і про нафту.
Підземні води і нафта – це ще одна глиняна підпорка, хоч підрахунки і підтримують її.
Далі Утворення нафти - все таки неорганіка
