Розуміння механізму формування рельєфу є важливим при дослідженні того, як формувалися цінні поклади в запасниках Волино-Подільської плити. Справа інша, якби зайшла розмова про Прикарпатський прогин і то зразу варто було б зауважити, що кристалічний фундамент і там не занурився (в певному розумінні цього слова) під осадові породи.

Продовження, початок - Волино-Подільська височина – особливості формування в ранній період

Поправка відносно прогинів кристалічного фундаменту

Утворився прогин лише за рахунок того, що його поверхня заглибилась завдяки зменшення його потужності внаслідок розтягування пластичної маси. Тут слід брати до уваги не поверхневий рівень земної кори, особливо кристалічного масиву без осадових порід, а самий нижній - підошву.

Згідно існуючих уявлень, обумовлених терміном "прогинання", складається враження, що і тут і там потужність кристалічного фундаменту однакова, що він просто прогнувся, утворивши величезну западину. Таке буде зовсім невірним поняттям. В прогинах, де б то вони не були Прикарпатський чи Дніпрово-Донецький, чи Прикаспійський, завжди потужність кристалічного фундаменту буде набагато меншою і відомо на скільки і все то за рахунок гранітних мас і їм подібним. Базальтовий шар, здається, повинен залишатися в своїй потужності майже незмінним, а якщо і він тоншає, то не так помітно в порівнянні з гранітами.

А якщо взяти до уваги рівень підошви земної кори по відношенню поверхні мантії, то в прогинах земна кора іще тонша, чим під кристалічним фундаментом. А що вже говорити про гірські масиви типу Тянь-Шань? Тут уже і корені гір "виростають". Ні, це не корені (в прямому розумінні), а закони ізостазії.

 В пошуках закономірностей утворення цінних покладів

Перш чим дійти до якого-то висновку (хоч наближено) щодо пошуку сліпих покладів, необхідно добре усвідомити всі процеси формування земної кори на ранньому періоді її розвитку в тому чи іншому місці: кристалічний (фундамент) щит, геосинкліналь, гірський масив.

Одночасно з цим слід також керуватися поняттями про геологічний вік самого розвитку того чи іншого місця (ділянки земної кори) до повного його завершення. Не вся ж земна кора в глобальному масштабі отак, як це здається, однаково проходила стадію зародження, дозрівання і становлення. Всі ці три стадії відбувались відбуваються і будуть відбуватися хто-знає доки для всієї планетної кори. Але для окремих її ділянок такі стадії давно вже минули, для других завершуються, а для третіх лише намічаються. Хоч це дивно звучить, але так.

Схематичний перебіг формування земної кори

З огляду на стан речей, будемо вважати зайвим розгортати дослідження трьох видів поверхні в трьох стадіях геологічного розвитку. Перевагу надаймо, це поки-що більш цікаво, пошуку сліпих покладів в області кристалічного щита, як в одній із найстаріших ділянок земної кори.

Для початку розв’язання даного проблемного питання слід було б простежити хоч схематично геологічний розвиток кристалічного щита.

Базальт, граніт, осадові породи - така структура чи надбудова в розрізі кристалічного щита. Щодо віку кожного з них зокрема (не прив’язуючись до стереотипів, які достовірними бувають не завжди) вважатимемо наймолодшими - це осадові породи. Вони на перших початках не потрібні, зайві.

Залишається гранітна товща (і подібні) поки що і базальт. Що з них старше, а що молодше? Пошуки в цьому відношенні зайві і даремні. Обидва ці шари кори земної - ровесники, хоч живучість базальту незрівнянно більша граніту. Великою помилкою в геології на даний час є те, що вважають граніт інтрузивним тілом. Щоправда, тут немає кого звинувачувати. В невірній трактовці ніхто не винуватий. Винувата сама подібність в понятті про інтрузивні тіла і механізм їх формування. Інтрузії - це і є інтрузії. Але аж ніяк інтрузивним тілом не може бути гранітна маса, хоч вона і маленьких розмірів (порядку декількох десятків квадратних кілометрів чи навіть глиба в декілька десятків кубічних метрів, що вміщується серед зовсім інших порід чи то корінних, чи магматичних, чи осадових).

Деякий порядок формування гранітного шару земної поверхні

До граніту необхідно ставитися з особливою увагою і пошаною, як до літньої людини. Звичайно, з таким трактуванням жоден з геологів аж ніяк не погодиться. Адже добре навчилися визначати вік гірських порід по методу радіоактивних розпадів. І яка-небудь інша гірська порода може виявитися набагато старшою, чим граніт. Кому тоді вірити? Не станемо сперечатися і доводити. Отож, можливо й не варто так остаточно довіряти такому методу визначення віку гірських порід, в тому числі мінералів і іншого.

Теперішнього вигляду кристалічний щит у свій час зародження був складений в основному з двох шарів: гранітного і базальтового. З часом розвитку, а на це йшли мільйони років, перший збагачувався строкатістю свого візерунку в глобальних масштабах. Тектонічні сили безперервно шматували його то на більші, то на менші куски, вклинюючи спершу подібні йому маси, згодом відмінні. Звичайно, тут все наближене, так як повні відомості про будову кристалічного фундаменту в різних його перекроях, відсутні. Це можуть підтвердити (або спростувати) хто володіє цими даними.

Якби була легкою справа краяти гранітні блоки по всій потужності, скільки тоді побачили б дивовиж, навічно закованих в цій масі - батоліти.

Одночасно з остиганням поверхневої товщі гранітної маси відбувалося і деяке нашарування осадових порід. Про потужність таких можна було б дізнаватися про інтрузивні тіла магматичного походження, які мали місце в досить віддаленому часі - в допалеозої. Але такі інтрузії значно пізнішого походження, чим ті, що на одному рівні з поверхнею гранітів або в його товщі без розломів, тобто з перекриттям над ним.

Далі "Волино-Подільська височина"