Останнім часом у медиків склалася думка, що вмістні в чаї пігменти-флавоноїди можуть знижувати ризик серцевих нападів. Але дослідження, проведені під керівництвом Е.Б. Римма в Гарвардській школі охорони здоров'я в Бостоні, показують, що все не так просто («Science News», 1996, № 10).

Розмах робіт був досить значним: анкети роздали майже 35 тисячам дорослих чоловіків, причому з вищою освітою, щоб вони нічого не наплутали. Виходячи з відповідей, вчені розрахували, скільки ж флавоноїдів споживали обстежувані з їжею (цибулею, спаржею, яблуками, цитрусовими) і з деякими алкогольними напоями.
За шість років, поки тривало дослідження, приблизно 5 тисяч «практично здорових» людей з охоплених спостереженням вперше в житті перенесли серцевий напад. На подив лікарів, ризик настання цієї сумної події не залежав від змісту флавоноїдів в їжі. Інша справа - ті п'ять тисяч людей, у яких вже були ознаки коронарної хвороби. При споживанні великої кількості флавоноїдів ймовірність серцевого нападу у них знизилася в середньому на 40% в порівнянні з тими, у кого в їжі таких речовин було зовсім мало.
Але все це стосується тільки тих флавоноїдів, які містилися в овочах, фруктах і спиртному. Що стосується чаю, то команда Римма взагалі ніякого рятівного для сердечників ефекту у нього не виявила. А це рішуче суперечить результатам подібних досліджень, проведених в Європі.
Чи не в історії корениться причина цієї незгоди? Адже саме в Бостоні в 1773 році відбувся один із найважливіших епізодів боротьби північноамериканських колоній за незалежність від Англії: місцеві патріоти проникли на кораблі англійської Ост-Індської компанії і викинули за борт більшу частину належного їй дешевого чаю, який підривав бізнес американських контрабандистів.