Бузина трав’яниста, бузина дика, буз смердючий (Sambucus ebulus L.). Це кущ заввишки 60-150 см, з прямим гіллястим борознистим стеблом та білим стрижнем. Рослина багаторічна трав’яниста. Листки в неї непарнопірчасті, з 5-9 довгастоланцетними пилчастими листочками. Суцвіття — плоска, щитоподібна, прямостояча волоть з трьома головними гілочками. Квіти дрібні, з пелюстками — всередині білими, ззовні рожевуватими і з червоними пилинками. 

Буркун лікарський, буркун жовтий (Melilotus officinalis L.). Дворічна трав’яниста рослина з родини метеликових. Стебло гіллясте, тверде, голе, внизу дерев’янисте. Листки черешкові, трійчасті, зверху сизувато-зелені, знизу більш бліді, з шишкоподібними прилистками. Рослина цвіте з кінця травня до жовтня, плодоносить з липня до жовтня. Квіти пониклі, дрібні, світло-жовті, пахучі, в довгих пазушних прямостоячих китицях. Плід — одно-, двонасінний біб. 

Амі зубна (Animi visgana). Дворічна трав’яниста рослина. Стебло гілчасте, листочки двічі-тричі перисторозсічені, їх дольки тонкі, лінійні або ниткоподібні, загострені, розташовані почергово. Суцвіття — густий складний зонтик на довгому квітконосі. Квітки дрібні, білі, з неприємним запахом. Плоди — сім’янки яйцевидної форми, двороздільні.

Рослина культивується в Україні.

Верес звичайний, або смерічки (Calluna vulgaris L.). Росте на полях, піщаних узгір’ях, у лісах та на полянах. Це невеликий кущик, дуже розгалужений, з дрібними вічнозеленими листками. Квіти дрібні, лілові або лілово-рожеві. Цвіте у серпні-вересні. Лікувальними є наземна частина та квіти під час цвітіння. Сушать у затемнених, добре провітрюваних місцях. 

Дезінтегруюча дія багатьох лікарських рослин на мінеральні утворення в сечових шляхах пов’язана з впливом біологічно активних речовин (ефірних олій, органічних кислот, мікроелементів) на pH сечі, що змінює ступінь насичення її кристалоїдами. При підвищенні pH сечі з 6,5 до 7 осад деяких видів фосфатів (апатитів, струвітів) збільшується вдвоє, а при різко кислій реакції сечі вони розчиняються повністю.