Але так як залягають осадові породи так, що самі кажуть про середовище в якому відкладались, то хімічні і термічні процеси вже відпадають. Залишається лише механічний вплив на гірські породи. Значить, водяне середовище створило такі умови, нестерпні умови, за яких гірська порода не в змозі була зберегти свою цілісність первозданного вигляду і повинна була зруйнуватися. До фізичного впливу фактори водного середовища можуть бути: сильні хвилювання чи збурення води, швидка течія. Щось інше уявити важко. І тому зупинимся на розгляді цих факторів.

Продовження статті "Осадові породи - яке їхнє походження"

Зовнішніх  впливів для перетворення гірських порід в осадові не існувало

Осадові - це не результат дроблення скель 8. Чи могли сильні або навіть дуже сильні водяні хвилювання зруйнувати скальні породи з такою силою, щоб від них не залишилося навіть міцних «горішків» а лише одна перетерта пилюка? Адже такий вигляд під мікроскопом має глина? Це все піщинки і піщинки – одним словом той же пісок, але дуже мілкий.

Щоб не заглиблюватись в різновидність доказів за і проти, скажемо по-просту, в природі не існує фізичних сил, щоб в водяному середовищі могли кришити і перемелювати гірські породи в подібну масу із якої складається наприклад, та ж глина.

А якщо сильні водні збурення і мали місце і змогли б зробити свою справу, то відкладений матеріал зовсім інший вигляд мав би сьогодення. Була б в першу чергу помітна завилькуватість і частковість, бо хвилювання поверхні взагалі не руйнували породи під водою. Сильні течії, викликані заворушеннями бурхливого океану подібно повноводній гірській річці, ще більш чітко позначилися б в нашаруваннях. Та ні такого, ні іншого в водному середовищі не відбувалося, щоб зруйнувати скальні породи і створити матеріал для утворення осадових порід.

Сам характер спокійного залягання нашарувань говорить про те, що вони виникали в відносно спокійному водному середовищі зі слабкими признаками течії води. Як не парадоксально, однак чогось підтверджуючого на користь прийнятих версій не виявляється в самому фактичному матеріалі.

Вчені світу залишились такої думки, що осадові породи породжені чи правильніше складаються із того матеріалу, з якого складений кристалічний фундамент. Вершини гір незрозумілими силами стерті, перетворені в пилюку і повторно відкладені на вічні часи.

До такого висновку слугувала уява про будову кристалічного фундаменту, який в багатьох місцях під осадовим чохлом являє собою складчасту гірську систему, але зі стертими вершинами і вирівняну.

Вся ця простота поняття дуже оманлива. І ніколи не варто погоджуватися з цією думкою, сліпо вірячи в неї. Ніколи і граніт – що в достатку на платформах та кристалічних щитах, ніколи не перетворювався на осадові породи, не дивлячись на те, що хіміко-мінералогічний склад в них може бути ідентичним.

Матеріалу з граніту для осадових порід за період існування цивілізованого суспільства створено штучно більше, ніж за всю історію існування Землі. Якби вченим був зрозумілим механізм виникнення гірських споруд типу складчастості, вони ніколи б не приписували їм причетність до осадових порід і ніколи не рівняли б їх вершин, щоб зробити матеріал для осадових порід.

9. Та факт залишається фактом. Осадові породи в наявності перед кожним у всіх куточках планети, крім місць скальних порід серед гірських масивів.

Далі "Осадові породи" (результат зовсім не дроблення та вивітрювання...)