Дивний вигляд має трактовка, складена науковими мужами. "…Первісним матеріалом для утворення гірських порід були продукти вулканічного виверження – попіл, шлак, лава. Перевідкладенні водою, льодом або вітром, вони складали наверстування первісної осадочної товщі". Як осмислити оці зібрані слова в двох реченнях? Не варто, мабуть, підбирати слова для характеристики їх змісту. Тим більш, що така наукове обгрунтування не вперше. Та якщо навіть виходити із такого «пояснення», то хіба гірські споруди складаються із попелу, шлаку? Матеріальний склад гірських порід то інший…

Планета Земля в далекому минулому не була повністю в розплавленому стані і не знаходиться на шляху до остигання. (В іншому випадку всередині не відбувалися б будь-які зміни, крім напрямку на шляху ентропії. Простіше кажучи, Земля остигала б собі спокійно, повільно стискуючись, зменшуючись в об’ємі. В дійсності все відбувається навпаки: Земля розширюється.) Однак і таке поняття не дає ще повної уяви по суті справи.

Пилова гіпотеза. То нехай вже буде, бо так треба. Тож бо потрібно за  щось триматися на хибкій кладці, щоб не проявляти зайвого геройства. І в безглуздій ідеї буває глузд, якщо на таке дивитися так, а думати по-іншому. Що ж далі… Зонна плавки зосередженої маси протопланети? Це вже не таємниці. Першим таку ідею подав А. П. Виноградов. Посилатися тільки на одні слова і довіряти їм, не маючи власного розсуду...

Вкоренилася думка, що таємниця походження багатьох геологічних явищ позбавляє можливостей наукового передбачення згубних проявів їх та пошуку закономірностей щодо виявлення корисного для суспільства. Звідси напрошується висновок: перш за все необхідно розкрити таємничий механізм цих геологічних явищ.

Існує наукова думка, що причиною гороутворення є конвекційний рух всередині планети, тобто в області мантії. Отже, ці конвекційні рухи і штовхали на зближення праматерики. Так багато вважає. Нехай буде так. Та все ж куди подівалась затверділа маса океанічного дна? Її поглинали конвекційні потоки в мантії?