Таємницю походження кам’яної солі, не зважаючи на те, скільки часу даний мінерал вживає людина, ще й до цього часу не розкрито. Що таке сіль кухонна і яке вона має значення в житті людини, відомо кожному жителю нашої планети. Згідно геологічної назви - це мінерал - хімічна сполука двох елементів: натрію (Na) і хлору (Cl). Де, як, коли і при яких умовах відбулась хімічна реакція сполуки даних елементів - повна загадковість. З приводу цього проблемного питання на даний час створено чимало гіпотез, але жодна з них не має підстав і твердого наукового обґрунтування, щоб стати істиною.
Перш чим приступити до теоретичного розв’язання питання походження кам’яної солі, необхідно хоч би поверхнево охопити все те, що нам відомо про даний мінерал. Відібрати з величезної кількості інформацій найбільш цікавіші, найбільш загадковіші факти дійсності, співставити їх і глибоко над ними задуматися.
Чимало на світі було і є таких проблем, таємниць і загадковостей, до розв’язання яких приводив всесильний механізм чисел. Але не завжди і все під силу числам. В такому разі слід вдаватися до ще більш сильнішого механізму - до логічного мислення.
Кам’яна сіль, як один з найбагатшої армії мінералів широко розповсюджений по всій нашій планеті. Є він на материках у вигляді твердого тіла, є він в усіх морях і океанах, розчинений у воді.
Про кількість такого мінералу можна судити згідно підрахунків, зроблених вченими.
Цікаво знати, що морська вода це своєрідна рідка руда: в ній розчинено близько 80 елементів таблиці Менделєєва. В кожному кубічному кілометрі морської води в середньому міститься, зокрема 6 кг золота і 300 кг срібла. Ще більше в океані солей. Якби її всю випарувати і розсипати по земній кулі, утворився б шар завтовшки 45 метрів, а якщо вкрити нею лише поверхню суші, шар солі становив би 153 метра.
Що відомо про кам’яну сіль, що є на материках
1. Персидська затока, Острів Ормуз складається з чистої кухонної солі. Він здіймається над рівнем моря на 90 метрів і має в окружності близько 30 км.
2. Прикаспійська територія - одна з найбільших низовин земної кулі, де вчені виявили понад 1000 гір. Деякі з них за своєю висотою навіть здатні змагатися з Джомолунгмою. Але ці "гори" цілком розташовані в надрах землі. Від підніжжя і до вершини вони складаються з солі.
3. Таджикистан, південний захід. Над широкою долиною, утвореною злиттям рік Яхсу і Кизилсу, майже на 900 метрів піднімається складена з солі гора Ходжа-Мумін. Вона являє собою гігантську брилу солі, лише на вершині де-не-де по схилах вкриту шаром ґрунту. Соляна брила за своєю формою нагадує гігантський гриб, "ніжка" якого завтовшки до кілометра сягає на багато кілометрів вглиб землі. На шапці цього ж незвичайного "соляного гриба", що досягає 40 км2 можна вільно розмістити велике місто. На схилах гори виступає залежно від домішок блідо-рожева або блакитно-зелена кам’яна сіль, яка утворює стіни висотою 150-200 метрів.
4. Литва і Калінінградська обл. Потужні поклади ангідритів і кам’яної солі. Найбільший пласт кам’яної солі - у 150-180 метрів займає площу в кілька тисяч км2.
Кам’яна сіль відмінної якості, цілі її прошарки потужністю в десятки метрів зовсім не містять домішок. Шари солі, що залягли дуже глибоко, залишилися незруйнованими.
В соленосних породах ніколи не виявляли органічних залишків.
5. Загадка соляних товщ. Родовища калійних солей мають шарувату будову. Внизу залягає дуже товстий монолітний шар кам’яної солі - галіту (хлористого натрію), а вище розміщена зона карналітів - мінералів, які складаються з хлористих сполук калію і магнію. Ще ближче до поверхні землі лежить зона сильвіну - хлористого колію. Карналіт і сильвін чергуються з прошарками кам’яної солі. Ця ж кам’яна сіль товстою кіркою прикриває величезний "пластовий пиріг" зверху.
6. Донбас. Поблизу м. Артемівськ. Початок пошуку - перша свердловина виявила залягання солі на глибині 100 м. Друга - на глибині 292 м, пройшовши крізь дев’ять пластів солі, частина яких мала товщину в кілька десятків метрів. 20-30-метрові пласти солі.
7. Структури, які мають випуклу будову і являються наслідком вкорінювання пластичних порід в осадочний покрив перехідних зон. Такими пластичними породами являються, наприклад, кам’яна сіль, грязь. По типу вкорінених порід виділяють солені куполи, в центральних частинах яких спостерігається шток солі.
Соляні куполи, якщо розглядати в плані, нагадують здуття еліптичної форми. Структуру таких окреслень прийнято називати брахіантиклінальними.
Якщо розглядати соляні куполи в профілі, то можна бачити, що здуття шарів зобов’язане штоку порід, які вкорінювалися знизу і не тільки піднімали, але й проривали на своєму шляху вище-лежачі пласти нашарувань. Іноді шток солі виходить на поверхню. Форма штока має каплеподібний вигляд.
В соляних структурах Прикаспійської низини глибина залягання коренів штоків досягає (по сейсмічних даних) 5-6 км. Ширина (діаметр) штока дорівнює 1-2 км.
8. Гігантська сільниця. Прикаспійська низовина, Баскунчак. Озеро Ельтон. На північ від Каспійського моря нараховується близько 2000 соляних озер. Багато їх є по всій країні. Баскунчак - найбільше - площа його досягає 115 км2. Запас солі дорівнює 40 млрд. тонн. Щорічний видобуток більше 1 млн. тонн. Але запаси не зменшуються: навпаки, за більш як 400 років видобування солі, кількість її тут навіть збільшилася за рахунок численних соляних джерел, які живлять озеро.
