Таємницю походження кам’яної солі, не зважаючи на те, скільки часу даний мінерал вживає людина, ще й до цього часу не розкрито. Що таке сіль кухонна і яке вона має значення в житті людини, відомо кожному жителю нашої планети. Згідно геологічної назви - це мінерал - хімічна сполука двох елементів: натрію (Na) і хлору (Cl). Де, як, коли і при яких умовах відбулась хімічна реакція сполуки даних елементів - повна загадковість. З приводу цього проблемного питання на даний час створено чимало гіпотез, але жодна з них не має підстав і твердого наукового обґрунтування, щоб стати істиною.

Соляна шахта галіту Перш чим приступити до теоретичного розв’язання питання походження кам’яної солі, необхідно хоч би поверхнево охопити все те, що нам відомо про даний мінерал. Відібрати з величезної кількості інформацій найбільш цікавіші, найбільш загадковіші факти дійсності, співставити їх і глибоко над ними задуматися.

Чимало на світі було і є таких проблем, таємниць і загадковостей, до розв’язання яких приводив всесильний механізм чисел. Але не завжди і все під силу числам. В такому разі слід вдаватися до ще більш сильнішого механізму - до логічного мислення.

Кам’яна сіль, як один з найбагатшої армії мінералів широко розповсюджений по всій нашій планеті. Є він на материках у вигляді твердого тіла, є він в усіх морях і океанах, розчинений у воді.

Про кількість такого мінералу можна судити згідно підрахунків, зроблених вченими.

Цікаво знати, що морська вода це своєрідна рідка руда: в ній розчинено близько 80 елементів таблиці Менделєєва. В кожному кубічному кілометрі морської води в середньому міститься, зокрема 6 кг золота і 300 кг срібла. Ще більше в океані солей. Якби її всю випарувати і розсипати по земній кулі, утворився б шар завтовшки 45 метрів, а якщо вкрити нею лише поверхню суші, шар солі становив би 153 метра.

Що відомо про кам’яну сіль, що є на материках

1. Персидська затока, Острів Ормуз складається з чистої кухонної солі. Він здіймається над рівнем моря на 90 метрів і має в окружності близько 30 км.

2. Прикаспійська територія - одна з найбільших низовин земної кулі, де вчені виявили понад 1000 гір. Деякі з них за своєю висотою навіть здатні змагатися з Джомолунгмою. Але ці "гори" цілком розташовані в надрах землі. Від підніжжя і до вершини вони складаються з солі.

3. Таджикистан, південний захід. Над широкою долиною, утвореною злиттям рік Яхсу і Кизилсу, майже на 900 метрів піднімається складена з солі гора Ходжа-Мумін. Вона являє собою гігантську брилу солі, лише на вершині де-не-де по схилах вкриту шаром ґрунту. Соляна брила за своєю формою нагадує гігантський гриб, "ніжка" якого завтовшки до кілометра сягає на багато кілометрів вглиб землі. На шапці цього ж незвичайного "соляного гриба", що досягає 40 км2 можна вільно розмістити велике місто. На схилах гори виступає залежно від домішок блідо-рожева або блакитно-зелена кам’яна сіль, яка утворює стіни висотою 150-200 метрів.

4. Литва і Калінінградська обл. Потужні поклади ангідритів і кам’яної солі. Найбільший пласт кам’яної солі - у 150-180 метрів займає площу в кілька тисяч км2.
Кам’яна сіль відмінної якості, цілі її прошарки потужністю в десятки метрів зовсім не містять домішок. Шари солі, що залягли дуже глибоко, залишилися незруйнованими.
В соленосних породах ніколи не виявляли органічних залишків.

5. Загадка соляних товщ. Родовища калійних солей мають шарувату будову. Внизу залягає дуже товстий монолітний шар кам’яної солі - галіту (хлористого натрію), а вище розміщена зона карналітів - мінералів, які складаються з хлористих сполук калію і магнію. Ще ближче до поверхні землі лежить зона сильвіну - хлористого колію. Карналіт і сильвін чергуються з прошарками кам’яної солі. Ця ж кам’яна сіль товстою кіркою прикриває величезний "пластовий пиріг" зверху.

6. Донбас. Поблизу м. Артемівськ. Початок пошуку - перша свердловина виявила залягання солі на глибині 100 м. Друга - на глибині 292 м, пройшовши крізь дев’ять пластів солі, частина яких мала товщину в кілька десятків метрів. 20-30-метрові пласти солі.

7. Структури, які мають випуклу будову і являються наслідком вкорінювання пластичних порід в осадочний покрив перехідних зон. Такими пластичними породами являються, наприклад, кам’яна сіль, грязь. По типу вкорінених порід виділяють солені куполи, в центральних частинах яких спостерігається шток солі.
Соляні куполи, якщо розглядати в плані, нагадують здуття еліптичної форми. Структуру таких окреслень прийнято називати брахіантиклінальними.
Якщо розглядати соляні куполи в профілі, то можна бачити, що здуття шарів зобов’язане штоку порід, які вкорінювалися знизу і не тільки піднімали, але й проривали на своєму шляху вище-лежачі пласти нашарувань. Іноді шток солі виходить на поверхню. Форма штока має каплеподібний вигляд.
В соляних структурах Прикаспійської низини глибина залягання коренів штоків досягає (по сейсмічних даних) 5-6 км. Ширина (діаметр) штока дорівнює 1-2 км.

8. Гігантська сільниця. Прикаспійська низовина, Баскунчак. Озеро Ельтон. На північ від Каспійського моря нараховується близько 2000 соляних озер. Багато їх є по всій країні. Баскунчак - найбільше - площа його досягає 115 км2. Запас солі дорівнює 40 млрд. тонн. Щорічний видобуток більше 1 млн. тонн. Але запаси не зменшуються: навпаки, за більш як 400 років видобування солі, кількість її тут навіть збільшилася за рахунок численних соляних джерел, які живлять озеро.

Далі "Кам’яна сіль"