Дивно, що в прибічників гіпотези мікронафти залишилося невирішеним лише одне питання: як мікронафта потрапляє в підземну пастку і утворює родовище? І все? А саме походження мікронафти вирішене? Із органічної речовини? Дуже ціно і корисно, що геологи навчилися відшуковувати поклади за наявністю в породах мікронафти. Та це ще не значить, що вони стоять на правильному шляху пізнання істини походження нафти. Чи мало буває так, що про один і то й же факт можна говорити як завгодно і часом що завгодно. Мікронафта, так само як і нафта неорганічного походження. І ніякої переконливості в прийнятій гіпотезі не існує. Цілком природною буде відповідь, якщо сказати, що із мікронафти ніколи не утворювались поклади.

Завдяки цих двох основних факторів, коли утворюються кімберлітові трубки (1 – висока температура кімберлітових порід; 2 - здатність оточуючих порід фундаменту розтягуватись під дією ендогенних (тектонічних) сил), відшукується відповідь щодо залягання й інших цінних покладів, особливо важких елементів, важчих за силікати і подібні їм сполуки.

Розуміння механізму формування рельєфу є важливим при дослідженні того, як формувалися цінні поклади в запасниках Волино-Подільської плити. Справа інша, якби зайшла розмова про Прикарпатський прогин і то зразу варто було б зауважити, що кристалічний фундамент і там не занурився (в певному розумінні цього слова) під осадові породи.

З усіх видів інтрузивних тіл, найбільш цікаві ті, які утворювалися, ще до осадко-накопичення. Це основні і ультра-основні породи, металеві руди. Всі вони в основному заповнюють розломи і тріщини, а деякі і певне наверстування поверх гранітної товщі. В даному разі цікаво було б прослідкувати як за механізмом їх утворення в час зародження, так і за станом на час становлення.

Формування Волино-Подільської височини геть не вкладається в звичні рамки сучасної геології, що істотно впливає на бачення утворення цінних покладів.  Отже, це свого роду підвищення, яке іноді називають плитою. Простягається вона на захід від вододілу Случ й Південного Бугу аж до кордонів країни. Волино-Подільська плита на території України не з’єднується з якоюсь іншою височиною, а своє продовження вона сягає на Захід, за межі кордону - в Польщу. Це не просте рівнинне підвищення, а де в чім нагадує свого роду гористу місцевість. Деякі гори сягають 473 м над рівнем моря.