Важко навіть сказати, з чого почати, щоб зачепитись за техніку, яку можливо використати в земних умовах. Пігмеї прибули на нашу планету на космічному кораблі. Це безумовно. Але що являло собою це створіння рук людських, можливо лише собі уявити. Космічний корабель міг служити для того щоб доставити їх з однієї планети на іншу. Чи могли ними користуватися для виконання земних робіт в земних умовах. Малоймовірно. Те, що вони могли користуватися ним для переміщення з одного континенту на інший, з одного місця на інше, може бути більш імовірним.
Продовження, початок статті "Пігмеї"
Однак відстань між потрібними місцями повинна бути значною і на кожному із них повинні були існувати злітно-посадкові площадки. Це судження витікає з відомих нам принципів злету літального апарату а так же посадки його з реактивним двигуном, тобто мається на увазі сучасний реактивний літак.
Щодо космічних кораблів сучасного типу мабуть не варто їх брати за порівняльний приклад, так як не відпрацьований іще ефективний метод м’якої посадки на поверхню планети, тобто на космодром.
Чи не буде помилкою ототожнювати сучасні літальні апарати з такими ж стародавньої цивілізації? Немає впевненості. Більше того, схильність більша до того, що ототожнювання - справа малоймовірна.
Та все ж вони пересувались повітрям. До такого висновку дійшов навіть професор археології М.К. Джессоп. "...і також без ознак його видобутку на місці. Звідки взявся цей камінь? Як він доставлений сюди, якщо не повітрям?" Висновок справедливий, але загадка залишається загадкою.
Із всього цього стає зрозумілим тільки те, що ті ж самі засоби доставки каменю, можливо навіть із дуже віддалених каменоломень, використовувались для підняття і транспортування кам’яних площадок Баальбекської веранди і їм подібної ваги. А це в свою чергу прямо таки говорить, що транспортування величезних кам’яних брил проходила теж повітрям. А раз так, то це не складало яких-небудь додаткових труднощів підняти площадки Баальбекської веранди високо в гори від каменоломень, винести більше ніж двохметрові кам’яні кулі на верхів’я гір, поставити вертикально менгір висотою в 24 метри.
Залишається незрозумілою немислима сила літального апарату. Що це за двигуни і якої вони були потужності? Ось це одна із всіх найбільш загадкова таємничість. Майже все стало можливим розгадати. А про таємничу силу... Ось саме це являється неможливістю другого порядку. Все інше належить неможливості першого порядку. Як в темноті можливо побачити чорний предмет за допомогою інфрачервоного випромінювання, так про все можливо взнати за допомогою логічних роздумів. Та які можуть бути логічні судження, якщо вони не мають предметності чи не споряджені знаннями реальності. В таких випадках, щоб вийти з тупику нехай навіть помилковим шляхом, доводиться вдаватися до фантазії, йти на дотик з зав’язаними очима і неможливим оперувати як можливим. Напрошується запитання: яка користь з цього? Чи не буде це зайвим сміттям в серйозному науковому дослідженні? А можливо, це допоможе попасти на кінець нитки, що веде до клубочка? А може бути, що фантазія наштовхне на вірний шлях вирішення? Наперед важко сказати. Варто розуміти одну істину, що нова думка виникає в середовищі старих думок. Там, де труться в протиріччі дві думки, завжди виникає третя або відокремленою, або підтримуючою одну із старих. Та більше всього шансів на виникнення нової думки завжди там, де беруть участь не одна-дві, а багато. Це рівнозначно тому, що багато незрозумілості, як фактів реальності, зібраних воєдино починають розказувати одна про другу та лише не сама за себе.
Нездалій людині відповідь на хвилююче запитання може здатися дріб’язковою. "Теж проблема: сучасні потужні літальні апарати з повним завантаженням несуть не одну сотню тон. А якщо їх потужність іще збільшити, то чому б їм не під силу підняти кам’яну брилу Баальбекської веранди?" Так, воно то так. І цілком можна надіятися, що в недалекому майбутньому можуть бути створені літальні апарати, яким буде під силу переносити з місця на місце, як кажуть, цілі гори, а не вирахувані тони. І в цьому немає сумніву.
Неможливість ототожнення древньої цивілізації з теперішньою
Та, імовірно, зовсім іншими очима потрібно дивитися на давню цивілізацію. Там, де можливо порівняти досягнення сучасної з давньою, порівнювати. Але це не повинно слугувати шаблоном в пошуках розгадки незрозумілих нам речей чи явищ. Багато що ніби підказує, що древні були на вищому рівні, ніж наші сучасники. Але осмислити і зрозуміти цю дійсність не знаходиться такої кількості доказів, особливо речових. Тут як випливає, в обидва необхідно дивитися. В пізнані загадковості древності ми застосовуємо реальність досягнень сучасності. Але чи скрізь і у всьому цей метод має силу? Ні, не скрізь і не у всьому. Багато речей древності нас примушують серйозно задуматися. До багатьох відшуковуються ключі відгадок, тобто ті ключі, що створені вже в сучасному часі. Але є такі замки, залишені древністю, до яких ключ іще не підібраний сучасністю.
Легше було б ототожнювати чи спів-ставити досягнення двох цивілізацій, якби вони проходили свій шлях розвитку на одному і тому ж планетному тілі. Якою б не була древність минулою, все одно дещо та й зберіглося б до сучасного часу. І змогли б навіть прослідкувати її етапи еволюційного розвитку, з більшою виразністю уявити собі її лице. А так виходить, що цивілізоване суспільство якось раптово появилось і так же само раптово зникло. Це, якщо обдумано зрозуміти суть положення речей, іще раз підтверджує, що сліди древніх людей на Землі - це сліди цивілізованого суспільства іншої планети. Там його все коріння і корінчики пройденого шляху розвитку, а на Землю закинуті деякі вершки. І ось ці вершки...
Незвично величезна потужність літальних апаратів все ж не дає спокою.
Далі Пігмеї – мегаліти встановлювалися літальними апаратами
(27 з 29)
