В древності, мабуть, золото немало такої двосторонньої цінності. Можливо, було щось дорожче нього і слугувало тодішніми грішми, а золото було тоді матеріалом для промисловості. Недарма 100-тисячна армія шукачів трудилася над його видобутком. Може виникнути думка, що золото і тоді слугувало еталоном цінності, як в даний час. Навряд чи. Сумнівно. Якби це було в дійсності, то виникає запитання: з ким торгувати? "Велетні" в той час і поняття не мали про гроші, не то ще про золоті. А видобуток золота, в одній лише колонії Зімбабве, як видно, був немалим. Куди ж вони його тоді дівали?

Продовження, початок статті "Пігмеї" 

Для чого ж видобували пігмеї стільки золота

Після раптового уходу "маленького народу" із Зімбабве дослідники виявили залишені злитки на 300 млн. доларів. Не буде помилкою, якщо впевнено сказати, що це іще не все золото, здобуте 100-тисячною армією трудягів. Його в багато разів більше вивіз звідти "маленький народ". Але куди і навіщо?

Із чого іще можна виходити, говорячи про величезний видобуток золота там же, в Зімбабве?

Первісна людина на нашій планеті не мала поняття про золото і не збирала його. Золота природного походження. Воно є і було повсюди. Чи можливо зрівняти кількість "вільного" золота на поверхні планети в древності з теперішнім часом? Ні.

Майже все те золото, котре зараз знаходиться в руках людей, воно було зібране на поверхні. А скільки його в зібраному вигляді пішло знову під землю по волі людини?

Так, що колонія золотошукачів в Зімбабве була першою з його видобутку і з дійсним "уловом" на незаселених іще незайманих золотих копальнях.

Щодо організації колонії і видобутку золота, можна сказати так. Якби не було потреби в золоті, "маленький народ" не організовував би таку багатотисячну трудову армію. Якщо проводився видобуток його в великій кількості, то значить, воно знаходило своє застосування. Але якщо людина його добувала, то вона знала його цінність. А щоб знати його цінність, людина повинна була добре знати його якісні сторони, переважаючі над якісними сторонами інших металів.

З якої причини золото для людини цінувалося не однаково

Чи могла таке робити первісна людина? Ні. Ми, як сучасники і носії високорозвиненої цивілізації, знаємо ціну золота. Знали ціну золота і древні люди із "маленького народу" точно так же саме, як і ми. Хто і ким вони були? Чому золото почало цінитися з якогось періоду древності, але не скрізь рівномірно по всій планеті? Чи не загадка це.

Розкопки найстаріших пірамід фараонів в Африці, кажуть про те, що вже декілька тисячоліть назад людина золото цінувала.

Сліди життя людини говорить про те, що вона мешкала майже у всіх закутках планети. Так чому, наприклад, золото в Північній Америці не зачіпали до 17 чи 18 століття нашої ери? ("Золота лихоманка"). Чи не приніс цей "маленький народ" великий смак до золота? Чи не від нього запозичили інші народи вміння чи поняття цінувати золото? А якщо так, то про що все це говорить? Як про людський рід?

Висновок напрошується поки-що один: людина-добувач золота використовував його для своїх практичних цілей. Де і для чого? Це поки ще залишається загадкою.

Вироби з металу потребують знання високих технологій 

Не менш загадковим питанням являється питання про металеву посудину витонченої роботи видобутої із кам’яної брили в Новій Англії. Що ж являє собою цей метал? Залізо? Мідь? Алюміній? Бронза? Латунь  чи ще якісь сплави або чистий метал? Невідомо. Невже не поцікавились і до цих пір не взнали його хімічний склад? Можливо, ті кому відомо це, з якоїсь причини це не розголошують? З чого ж тоді починається розгадка, з поняття про витончену роботу? Нестача інформації часто стає нездоланною перешкодою до з’ясування потрібного.

Теж саме можна сказати і про монети, знайдені в гробницях "будівельників пагорбів" в Огайо, Іллінойсі, Віргінії. Монети і зараз існують (тим більш!) в кожній державі. Та чи всі вони з одного і того ж металу?

Англія і Зімбабве - це майже протилежні точки на планеті. В Англії виявили тонкий дріт із золота в камінні, в Зімбабве знайдено звернутий кільцем тонкий золотий дріт витонченої роботи. Питається, хто її зробив? Один і той же майстер? Мабуть. Навіть припускати немає сенсу. Але що може підказати такий золотий дріт в різних кінцях світу? А може бути і дійсно є якась схожість?

Розповсюдження методу виготовлення якогось виробу, наприклад, дроту, в наш час не складає ніякої проблеми. Спілкування між всіма на планеті цілком можливе. Та як пояснити розповсюдження методу виготовлення золотого дроту багато тисяч років тому? Чи тотожній сучасний метод спілкування древньому? Малоймовірно. Більше "проти" ніж припустимих "за".

Згідно багатьох інших доказів стає зрозумілим, що високого розвитку в науковому і технічному відношенні був причетний якийсь один народ, що заселяв багато куточків нашої планети. Значить не одиниці, на рівні авторів, володіли способом протягування дроту, а багато.  Були це окремі майстри чи цілі групи, невідомо. Та важливим для нас є те поняття, що цією майстерністю володіли люди із однієї і тієї ж народності.

Далі Пігмеї – Великий бог із Джаббарена – космонавт

(15 з 29)