Оригінальну роль в утворенні нафти офіційно (науково) відведено тектонічним рухам. Дивно стає, як можна собі уявити існуюче переконання: «Тектонічні рухи в басейнах акумуляції поступово заглиблюють збагачені органічною речовиною осадочні породи в умови підвищеної температури і тиску». Це все одно, як керовано робиться. Одним словом, як би не прикрашувалася брехня, брехнею і залишиться, з якого б боку не підійти.
Всюдисуща нафта
Цікаво розглянути деякі характерні особливості нафти, зазначені в науковій літературі. Будемо брати їх в «лапки». «1. Нафта зустрічається майже завжди в осадочних породах морського походження, але може знаходитися і в континентальних відкладах. 2. Нафта залягає в породах за віком від докембрію до антропогену».
Поверхню сучасних материків складає переважна більшість відкладів морського походження тому, що в свій час дані місця були водними просторами. Розвиток і становлення земної кори (континентальної) так же само відбувався, як і відбувається тепер океанічної. Тектонічні прояви і порушення її цілісності створювало умови осадко-накопичення, але тільки не в наслідок ерозії та вивітрювання гірських масивів, яких в той час ще не існувало на денній поверхні. Одночасно з виникненням осадочної товщі проходило і накопичення там нафти. Тому і не дивно, що нафта зустрічається в породах за віком від докембрію. Однак, важко уявити, які породи відносяться до континентальних відкладів. Можливо, це ті нашарування, які виникли внаслідок лавових виливів та вулканічного виверження. Якщо така думка вірна, то якихось особливостей в походженні і того і другого немає, окрім відмінності умов в яких вони формувалися свого часу.
Саме поняття про докембрійський період при здоровому розсуду повинно похитнути стійкість гіпотези органічного походження нафти. Хіба міг тоді існувати органічний світ, щоб продукти його розкладу створили такі величезні запаси нафти? Не будучи компетентним в нафтовій промисловості, можна впевнено сказати, що нафта більше залягає в породах докембрійських ніж в четвертинних. Поклади, які зустрічаються в четвертинних відкладах, не на місці утворені, а мігрували з глибших нашарувань. І ніколи не буде згоди з таким трактуванням, що «нафта мігрувала у дані поклади з якоїсь зовнішньої нафто-виробної зони». Зовнішніх нафто-виробних зон на планеті Земля не існує і не існувало будь-коли. Нафта – це є повністю сформований мінерал, напрям руху якого спрямований тільки до поверхні планети, а не навпаки.
«На основі гіпотези органічного походження були виявлені всі найголовніші родовища нафти. Ця гіпотеза і досі є керівною при пошуках нафти».
Чи не це саме утверджує її «правдоподібність»? Звичайно, тут сказати щось проти немає підстав. Яке уявлення про походження осадочних порід, що вміщують поклади нафти, таке ж саме уявлення породжує про походження нафти. Одне другого настільки обумовлює, що й лезо бритви не ввіткнеш, а не то щоб вбити клин для розколу. І от виходить, хоч і неправильно, зате корисно. А якби виявити дійсний стан походження нафти та взяти таке поняття на озброєння геологорозвідувальних робіт, то було б ще корисніше: нафту почали б виявляти там, де і ознак на неї немає на поверхні земної кори. Нафта є всюди, та тільки не в однаковій мірі вона доступна для людини. В одних місцях вона підходить ближче до поверхні, в других вона накопичується в багато більшій кількості, але у важкодоступних покладах.
Геніальне передбачення Д.І. Менделєєва
«У 1877р. Д.І. Менделєєв розробив гіпотезу неорганічного походження нафти. Він вважав, що утворення її відбувалося в Землі на великій глибині в результаті реакції карбіду заліза з водою, яка просочується з поверхні. Розвинута вченим ідея нафто-утворення не підтвердилася геологічними даними».
Одна з найцінніших ідей зародилася майже півтора сотні років тому назад! І на диво не дістала належного розвитку. Чому питається? Які ж потрібні геологічні дані? Може те, що геологи не спроможні були проникнути на ту глибину Землі, де відбувається нафто-утворення? Якщо це найголовніша причина, то слід зауважити, що геологам ніколи не вдасться туди проникнути, навіть при найдосконаліших технічних засобах, якщо в цій справі не виручить мислення.
Д.І. Менделєєв подав дуже вірну ідею. Важко сказати щодо вірності реакції нафто-утворення, це компетенція хіміків. Лише одним помилковим поглядом Менделєєва можна вважати його уявлення про просочування води з поверхні планети. Вода в готовому вигляді не просочується в глибини планети. Вона зароджується в глибинах Землі і шлях її лежить лише до поверхні. Питання природи води в науці теж не розв’язано, хоч і утвердилося чимало «понять» про її походження.
Якщо реакція нафто-утворення, підказана Менделєєвим відповідає дійсності, то чого більше треба? Все дано в готовому виді. Адже всередині планети стільки мається заліза? Там же і зароджується вода. Там же протікає цілий ряд невідомих нам реакцій, спроможних на створення всіх відомих нам мінералів і хімічних сполук. То чому ми не можемо припустити про правдоподібність даної ідеї і практично перевірити?
Глибинне зародження нафти
«Варіанти гіпотези неорганічного походження нафти пов’язує її утворення речовиною мантії. За одним з цих варіантів нафта піднялася на земну поверхню з підкорових зон по глибинних розломах. Міграція нафти, газу і води відбувалася одночасно, під високим тиском у всіх тектонічних зонах – на межі геосинкліналей та платформ, у геосинкліналях, на платформах і навіть щитах». Сказано так, що й добавити нічого. А от продовження думки вже не відповідає дійсності: «Великі запаси нафти ніби вилились на поверхню і безслідно зникли. Залишилися невеликі скупчення її в «пастках» у приповерхневих зонах земної кори».
На даний час накопичення нафти теж проходить, але проходить уже не в тих зонах, де раніше. Старі місця, звісно, вичерпуються (хоч інколи буває поповнення). Нові – перспективні самі про себе говорять. Треті місця поки-що залишаються незайманими.
Далі "Утворення нафти - далекий шлях з глибини планети"