Сила авторитету Ломоносова допомогла втриматися хибній гіпотезі походження нафти до теперішнього часу. За неї хватались багато видатних вчених, надіючись розширити цей напрямок, але чогось істотного вони не досягли та й не зможуть взагалі із неправди зробити правду. Безперспективність ломоносівського напрямку і відступ зі здоровим поглядом на природу речей спонукало других думати по-іншому. Тому і утворилося два крайніх напрямки в вирішені цієї проблеми – органічний і неорганічний.
Безперечно, шанси на виграш мають ті, хто дотримується напрямку неорганічного походження. В цьому і якого-небудь сумніву не може бути. Висловлювання вчених подаємо в «лапках».
Органічне і неорганічне походження нафти – хто правий
«Прибічники неорганічної гіпотези походження нафти пов’язують утворення її з глибинними надрами Землі. Звідти по тріщинах і розломах нафта піднімається наверх і накопичується в осадових породах на глибині 1000-3000 м. Звідси, шукати нафтові родовища потрібно поблизу таких глибинних розколів». Ось головна канва, по якій і варто б вишивати потрібні узори. В загальній оцінці – це каркас будови іще без щільних стін. А матеріалом для стін повинні слугувати істинні знання фізичних процесів і хімічних реакцій, які протікають в глибинах планети, народжуючи нафту, і не лише нафту.
Противники даної гіпотези посилаються на від’ємний результат в досвіді пошукових робіт. Та наявність чи відсутність глибинних розломів в місцях виявлених родовищ ще нічого не означає, щоб відкинути цими доказами напрямок неорганічного походження.
Щоб зрозуміти цю неузгодженість, слід дивитись на природу не крізь вузьку щілину, що обмежує видимість горизонту, а в загальному планетарному масштабі. Нафта народжується не лише зараз. Вона супроводжує ще з самого початку геологічного розвитку планети. Поки що людина в силі скористатися нафтою тією, яка була створена в дуже віддалені часи життя планети. Вона як би навмисно зберігалася для сьогоднішньої цивілізації. А тому брати ставку на відсутність глибинних розколів там, де виявляється нафта буде нерозумно через нестачу ще багатьох знань.
Шкідливість теорії органічного походження нафти
Ще цікаво звернути увагу на не стільки невірне, скільки шкідливе для науки тлумачення прибічників органічної теорії походження нафти. «Нафтові родовища знаходяться не там, де є глибинні розломи в Землі, а в пластах осадочних гірських порід, при накопиченні яких існували сприятливі умови для захоронення древнього тваринного і рослинного світу. Розколи ж в земній корі не створюють а руйнують родовища».
І не дивлячись на безґрунтовність все ж існує своя дзвіниця зі своєю ложкою. Якщо повірити в дійсність органічного походження нафти, то зразу виникає в уяві наступна картина. В осадочних породах – в пластах піску – накопилась величезна кількість нафти. І враз під дією тектонічних сил виникає глибинний розлом в кристалічному фундаменті, що і веде до руйнування нафтоносних пластів. Раніше нафта зберігалась в обмеженій коморі і ось тобі привілля. Нафта із пласта ринула в прірву і зникла. Але автору варто мати на увазі, що справа іде не з старезним коритом, що не в силі втримати вміщену рідину, а з планетним тілом на етапі еволюційного розвитку. Якщо й виникав глибинний розлом, то він не залишався порожнистим і не заповнювався такою речовиною, щоб нафта займала нижні поверхи. Та взагалі – це лиш пуста уява. В даний час розломи в корі виникають там, де відсутні нафтові горизонти і не виникають там, де вони є. Так що за пропажу нафти нічого хвилюватися. Не бійсь, ні в Прикаспійській низовині, ні в Донецько-Дніпровській западині, вірніше області, не виникали такі розломи, щоб пішли в них наявна в запасі нафта. Та іще одна замітка напрошується. Газ невід’ємний супутник нафти. То за виникнення розлому, там де нафта пішла вниз, газ повинен вирватись наверх. Чи спостерігали де-небудь таке явище? Всі ці вимисли і подібні лише гарна підтасовка в захист органічного походження нафти.
Те, що тваринний і рослинний світ вміщує всі ті хімічні елементи, вмістимі в нафті, неспростовно. Та це не означає, що для органічного світу потрібні зовсім інші хімічні елементи, які відсутні в неорганічному світі. Прибічникам органічної теорії варто було б провести ретельний аналіз різних речовин свіже-вилитої лави вулканічного походження, де вони зможуть найти ті ж органічні з’єднання. Що тепер можна сказати, якщо є достовірні поняття, що речовина ця вийшла на поверхню із глибинних зон Землі, де аж ніяк не могло існувати органічне життя?
«Суперечним і недоказовим залишається лише одне питання: яким чином із розпорошеного стану нафта концентрується в родовищах?». Так, було б ще краще, як би хтось примудрився придумати механізм концентрації із розпорошеного стану нафту. Тоді і ні над чим було голову ламати. Варто було б тільки відшуковувати признаки на планеті, де колись існували та росли.
Трудності прибічників неорганічної гіпотези
Відносно прибічників неорганічного походження нафти. Д.І. Менделєєв був правий. Можливо і в дійсності він передбачив вірну реакцію хімічного процесу, але в нього вкралась груба помилка, яка і викликає сумніви в правильності ідеї. Вода ніколи не проникала і не може проникати з поверхні Землі в ті глибини, де народжується нафта. Навпаки. Вода тільки проникає з глибини на поверхню, збільшуючи постійно свій об’єм на земній кулі. Що ж, це цілком доступно для практичного дослідження.
Нафта народжується не за шаблоном. Її багатоликість сама за себе говорить: різноманітність хімічних реакцій із вихідного матеріалу з загальним механізмом появи в області земної кори.
І хоча прибічники неорганічного походження не знайшли між собою згоди відносно материнської речовини, що слугувала джерелом нафти, це ще не заперечує її правдивість. Материнський матеріал тут буде кожний окремо взятий хімічний елемент, що входить до складу нафти, незалежно від того, до якого іншого елемента він приєднувався до утворення нафти. Адже умови земних глибин і з всілякими хімічними реакціями при цьому – це не два по два як догма.
Загадка почергового розміщення нафтоносних пластів
«І ще одна загадка природи. В нафтодобувних районах земної кулі нафта в родовищах зберігається не в усіх піскових пластах. Частіше всього пласти з нафтою і з водою чергуються між собою». Так, це дійсно загадка і недаром рішенням цієї головоломки геологи займаються вже майже півтора сотні років. Простіше всього могли б можливо пояснити прибічники органічної теорії. Вони б розділили нашарування на періоди врожайні і неврожайні, ось і все пояснення. Як це розуміти? Мовляв, той пласт, в якому сконцентрована нафта, припадав якраз на період бурхливого розвитку органічного життя в водоймі, а пласт де була відсутня нафта – відноситься до якихось змін, що зупиняли розвиток органічного життя. А тому в одному випадку було достатньо вихідного матеріалу для утворення нафти, а в іншому він був відсутній.
Але так як саме поняття про походження нафти є невірним, то й ніщо не допоможе навіть самий вишуканий механізм виникнення родовища.
Між іншим тут належить мати на увазі, що ці напластування ніколи не були на денній поверхні, ні на дні водяного простору. Так що і на механізм звичного поняття утворення осадо-накопичення і нічого надіятися.
Але серйозна постановка питання самими фактами вимагає і такого ж серйозного вирішення.
Які ж думки висовували вчені з приводу цієї загадки? «Вони припускають, що десь поблизу родовища є вертикальний канал в вигляді поєднаних між собою тріщин чи пустотілу. По цьому каналу нафта подається знизу». Ця думка заслуговує уваги. Заслуговує вона тим, що таке положення в дійсності має місце. Але зразу виникає наступна незрозумілість: чому нафта по загальному каналу для всіх піскових пластів не розповсюдилась ними рівномірно? Чому вона, минувши один пласт, просочилася в інший? Чи все тут використано для повного розуміння даного питання? А можливо, тут щось ще не враховано? Можливо і таке.
Думати про те, що могли існувати на шляху руху нафти знизу якісь заслони для одного пласту пісків і вільний вхід в інший – немає сенсу. Ніяких природних заслонів тут не могло бути. А раз так, то нафта повинна була попадати у всі пласти підряд. Але куди ж вона могла діватися з одних пластів тієї ж самої будови, що й інші? Тут можна висловитись імовірно.
Шари глини між шарами пісків можуть бути різної потужності. Степінь пропускної спроможності глиняного шару все ж залежить від його щільності і самої товщини. Тектонічні рухи, що створили умови виникнення вертикального каналу крізь напластування, не могли залишитися непомітними для пластів в загальному масштабі. Тріщина могла виникати не лише на границі між синкліналлю і антикліналлю, але й при вершині пласта антикліналі.
Тепер слідує мати на увазі фізичні властивості нафти, особливо її текучість та плюс геологічні часи. Порушена цілісність склепіння пласта глини вже не в силах втримувати накопичену кількість нафти: вона вся повинна просочитися в верхні шари згідно своєї питомої ваги. Ну, а якщо тріщина не стала вузька і тісна, то цілком можливий процес переміщення рідини за своєю питомою вагою: вода іде вниз, а її місце займає нафта, а ще вище – газ. Додатковим підтвердженням цього варіанту може бути фактична схема розміщення в природі шарів глини, коли верхній шар є меншої товщини чи щільності за нижній. Та підтвердити це зможе лише практик.
Більш щільні і непорушені пласти глини вже цілком могли втримувати накопичену кількість нафти, що поступила знизу крізь розлом не в один, а в декілька зразу пластів. Адже часу для навіть дуже повільної міграції в піску все ж вистачало. А щодо чергування пластів з водою і з нафтою, мабуть, вже сказано в достатній ясності. Ну, а вода (наперекір сталим уявленням) все ж так як і нафта, надходить на поверхню планети з тих же самих глибинних надр Землі. Якби стало питання про походження води, то було б набагато легше з переконанням закоренілих: фактичного матеріалу хоч відбавляй.
Слідом за цим потребує вирішення і таке питання: чому один і той же пласт піску містить нафту в одній антикліналі і бідний нею в другій сусідній антикліналі?
Пласт піску і глини зароджувалися в горизонтальному положенні. І якби цей матеріал містив в собі продукт для утворення нафти, то при деформації пластів, нафта, що утворилася, була б рівномірно розподілена в області куполоподібних вигинів – в «пастках» кожної антикліналі. А раз такого не підмічено, то це повинно бути лише так, як вже розбиралось.
Якби нафта була органічного походження, то не стояло б на шляху це загадкове питання про вибір антикліналей для (накопичення нафти) утворення родовищ. Якби, припустимо, пласт піску та глини був колись дном водного простору, де кипіло органічне життя, то стало бути, воно було розповсюджено скрізь. А тому і накопичення нафти було б рівномірним. А то що виходить? В одному кінці світу осідали відмерлі організми, а в іншому вони були відсутні? Те ж саме можна сказати і про теорії мікронафти. Така повинна була бути рівномірно розподілена у всіх пластах, а при вижиманні із пластів глини в пласти піску не пустували б антикліналі.
