Приблизно 12 - 15 тисяч років тому закінчився палеоліт. Люди вийшли з печер, а гігантські
ссавці, наприклад північноамериканські лінивці, вимерли - як прийнято вважати, не без
допомоги людей. Американські ж вчені не втомлюються шукати аргументи, щоб реабілітувати
людини і приписати вимирання ранньої плейстоценової фауни вселенській катастрофі. Тим
більше що в Північній Америці в цей період часу зникли не лише неймовірно великі звірі, а
й перші заселили її люди, представники культури Кловіс.
У пошуках причини їх загибелі допитливі американці на чолі з археологом Дугласом Кеннетом з університету Орегона знайшли на острові Санта-Роза поблизу берегів Каліфорнії в шарі відкладень, який утворився 12 900 років тому, ударні наноалмази з гексагональними гратками і попіл. Потім схожі наноалмази в тому ж шарі знайшли ще в декількох місцях на території Північної Америки. Подібні сліди зустрічаються рідко і свідчать про падіння космічного тіла і великих пожежах, тому доктор Кеннет і прийшов до висновку, що і культура Кловіс, і гігантські ссавці загинули після кометного бомбардування нинішньої території США (агентство «NewsWise», 19 липня 2009 року).
А як це збігається з вченням про кометно-астероїдні небезпеки? Вважається, що від короткоперіодичних комет з пояса Койпера внутрішню частину Сонячної системи захищають Юпітер і Сатурн (друге за минуле десятиліття зіткнення Юпітера з кометою начебто підтверджує цю точку зору). Тому небезпечні довгоперіодичні комети, що походять з внутрішньої частини Хмари Оорта. Астрономи з Вашингтонського університету на чолі з професором Томасом Квінном (агентство «NewsWise», 27 липня 2009 року) підрахували, скільки цих комет здатні залетіти за орбіту Землі і зіткнутися з нашою планетою. Виявилося, що всього дві-три штуки за 500 мільйонів років. Деякі палеонтологи ж вважають, що ці три комети впали приблизно 38 млн. років тому, залишивши сліди у вигляді Чесапікська і Попигайського кратерів, а також затоки Массільяно. Якщо розрахунки Квінна вірні, то всі належні нам комети були вичерпані давним-давно. Чи могли вони ще раз масово випасти 12 900 років тому? Не зрозуміло.
У будь-якому випадку зіткнення з кометою повинно викликати ефект ядерної зими - різке зниження глобальної температури. Що кажуть з цього приводу палеокліматологія? Дійсно, загибель культури Кловіс доводиться на той час, коли закінчилося аллердське потепління і в Північній півкулі почалося похолодання пізнього дріаса, яке тривало недовго - кілька сотень років. При цьому зимова температура в районі майбутньої Москви була на 20 градусів нижче, ніж зараз. Якщо ніхто не наплутав з датами, виходить, що кометна гіпотеза дуже схожа на правду. І тоді слід визнати: гігантські небесні камені падають на Землю з катастрофічними наслідками аж ніяк не раз в десятки мільйонів років, а набагато частіше.